Про іспанську

Іспанська (español абo castellano) походить з латинської мови, як італійська, португальська, румунська, французька, окситанська та інші. Інакше кажучи — це романська мова. Еміліанські Ґлоси (Glosas Emilianenses, кінець X або початок ХI століття), тобто примітки на Еміліанському Кодексі 60, вважаються одними з перших написів іспанською (castellano). Хоча є вчені, які не погоджуються із цим і кажуть, що це наварро-арагонська мова. Як би то не було, ці ремарки написані іберо-романською мовою близькою до сучасної іспанської. Сам Еміліанський Кодекс 60 (Codex Aemilianensis 60 IX ст.) написаний латиною у скрипторії монастиря Сан-Міян-де-ла-Коґоя (Monasterio de San Millán de la Cogolla) у Ла-Ріоха (La Rioja).

Найдавніша літературна пам’ятка іспанською, що збереглася до сьогодні — “Пісня про Сіда” (“El Cantar de Mio Cid“, приблизно 1195-1207 рр.). Серед усіх мов найбільш подібною до іспанської є португальська, біля 89% схожої лексики, ці дві мови близькі, як українська і білоруська. А ще іспанська є рідною для більшості населення у приблизно двадцяти країнах світу. Це одна з найпоширеніших мов земної кулі, нею розмовляють близько 600 мільйонів людей. Крім Іспанії, цією мовою здебільшого спілкуються у країнах Латинської Америки, але також у Екваторіальній Гвінеї, частково на Філіпінах і у Західній Сахарі. Іспанська є однією з шести офіційних в ООН.

n